На узбережжі лагідного моря

Де поруч простяглись сади й поля

Є невеличке селище – Кирилівка

Гостинна батьківська земля!

Саме такими словами ми розпочинаємо нашу розповідь про наш місцевий осередок культури на селі – Кирилівський Будинок Культури №2 в минулому Азовський Будинок Культури, до 1967 – Горілівський клуб. Він розташований в центрі села на перетині вулиці Леніна та Ювілейної. Окрасою та гордістю БК є мозаїка на фасадній стіні «Дума про трьох братів Азовських», яка була зроблена в 1970 році та збереглася до цього часу. Розвиток мистецтва у нашому краї сягає сивої давнини. В Горілому існував сільський клуб. Під приміщення клубу було пристосовано колишню будівлю церкви.

У 1958 році завідуючим клубом і одночасно кіномеханіком був Акінжели Олександр Іванович. Майже кожен рік змінювалися завідуючі клубом, але культурне життя в Горілому вирувало. Проводилися концерти, ставилися п’єси, декламувалися вірші, демонструвалися кінофільми. Ще на початку 60-х років у селі існувала група ентузіастів, які із задоволенням виступали перед односельцями на клубній сцені. Це – Ганна Микитенко, Григорій Жмай, Іван Антонечко, Надія Кизим. Виступали тоді без музичного супроводу, адже на інструменти не було грошей. Але з часом господарство міцніло, у селі ставало дедалі більше жителів, і ось на початку 1962 року хор, яким керував тоді Микола Семенович Шиян, як кажуть прозвучав на все село. Багато часу та зусиль доклав в розвиток культури на селі директор – Микола Семенович Шиян, особливо, коли в 1967 році було відкрито новий Будинок культури.  Був створений струнний оркестр, працював драматичний гурток. Репетиції, концерти відбувалися дуже часто. Колективи ставали лауреатами районних та обласних конкурсів. Добрі традиції продовжувала втілювати в культурне життя села Людмила Григорівна Гайворонська – Димченко, яка була довгий час директором Будинку культури . Створила вокально-інструментальний ансамбль, відому на всю область агітбригаду «Часе, вперед».  Мінявся час, змінювалися люди і на зміну приходили  молоді спеціалісти. В 1975 році директором БК став Валерій Миколайович Жуков, який продовжив всі добрі традиції своїх попередників.    Відомий далеко за межами району вокально інструментальний ансамбль «Співаюча бригантина» неодноразово ставав лауреатом різних фестивалів та   конкурсів. Продовжував роботу і хоровий колектив, яким керував Валерій Миколайович.  З 1982 року директором Будинку культури став Янєв Анатолій Семенович, який одночасно був і керівником хорового колективу.  В 1992 році хору було присвоєно почесне звання  «народний».   З 1993 року по липень 2018 року Азовським Будинком культури керував Віталій Вікторович Шиян. В 2007 році в вересні розпочата реконструкція БК. В липні 2018 року директором БК стала Лисенко Тетяна Федорівна.